Вхід на сайт

 

Нас запитують

Щодо паспортизації будівель та споруд

Листом від 14.11.2012 року №8/17-663-12 Мінрегіон України надав роз'яснення з приводу визначення суб'єктів господарювання, які можуть виконувати паспортизацію будівель і споруд.

Так, було визначено, що питання відносно обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації будівель і споруд врегульовані постановою КМУ від 05.05.1997 року №409 “Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж”, спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці №32/288 від 27.11.1997 року №409 “Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.1998 року за №423/2863, яким затверджено, зокрема, Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації (далі — Положення).

Згідно з Положенням,  до спеціалізованих організацій та спеціалістів, які працюють у них, встановлено вимогу наявності державної ліцензії України на виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва, зокрема, на обстеження будівельних конструкцій (коди 5.02.01 та 5.02.02) та Перелік обов'язкових підрозділів, які входять до складу спеціалізованих організацій.

У зв'язку із змінами у законодавстві України, вимоги до спеціалізованих організацій та спеціалістів, які працюють у них мають застосовуватись у частині, яка не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Постановою КМУ від 27.02.2012 року №148 внесено зміни до Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою КМУ від 05.12.07 №1396. Внесеними змінами передбачається, що ліцензуванню підлягають лише будівельні роботи для об'єктів IV і Vкатегорії складності. При цьому проектні роботи та роботи з оцінки та обстеження ліцензуванню не підлягають.

У відповідності до статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність” та постанови КМУ від 23.05.2011 №554 “Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури”, встановлено обов'язковість атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, зокрема, виконавців з обстеження.

Перелік обов'язкових підрозділів, які входять до складу спеціалізованих організацій змін не зазнав. Так, до складу спеціалізованих організацій мають входити акредитована лабораторія, підрозділ метрології та стандартизації, підрозділ для ведення обліку та збереження документації щодо об'єктів, на яких були проведені обстеження та паспортизація.

Таким чином, обстеження та паспортизація об'єктів виробничого, житлово-цивільного та іншого призначення, інженерно-технічних споруд та інженерних мереж, визначення їх технічного стану і відповідності вимогам безпеки, для забезпечення їх технічного стану і відповідності вимогам безпеки, для забезпечення їх надійної  експлуатації і визначення можливості їх подальшої безпечної експлуатації має виконуватись організаціями, які мають у складі обов'язкові підрозділи та відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають  кваліфікаційний сертифікат, який дає право на виконання робіт з технічного обстеження будівель та споруд.

Технічне обстеження для інших цілей (визначення фактичного технічного стану будівель та споруд або окремих їх конструкцій перед проведенням реконструкції або при розконсервації незакінчених будівництвом об'єктів, обстеження об'єктів побудованих без дозволу тощо) може виконуватися, як спеціалізованими організаціями так і самостійно відповідальними виконавцями окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

 

У випадку необхідності отримання копії листа Мінрегіону від 14.11.2012 року №8/17-663-12 , звертайтесь до Асоціації на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

 

До якої категорії складності відноситься капітальний ремонт об'єктів

Об'єктом є Цех виробництва патоки і глюкози (ІV категорія).

 Вид будівництва - капітальний ремонт фасадів, стін, перекриттів.

 Категорія даного капремонту визначається по основному об'єкту, тобто IV категорія, або існують інші категорії визначення?

 

Нормативними документами, на жаль, не передбачена можливість визначення категорії складності по іншим критеріям, ніж визначивши можливі наслідки відмови всієї будівлі або споруди. Нами підготовлено відповідні пропозиції, для включення до ДСТУ механізмів, що дають можливість визначення категорії складності з урахуванням можливих наслідків, викликаних відмовою саме тієї частини об'єкта, яка змінюється в результаті проведення робіт (ремонту, реконструкції, добудови). Сподіваємося, вони будуть враховані.

 

Хочемо зауважити, що Мінрегіон у своїх роз'ясненнях опосередковано вказує на можливість визначення іншої категорії складності, не визначаючи способи і критерії для такого визначення - лист Мінрегіону від 08.08.2012 р. № 7/17-12928. У ньому вказано на можливість отримання права на виконання робіт за декларативним принципом, Мінрегіон погоджується, що об'єкт, за характеристиками відноситься до 4-5 категорії, може бути віднесений до 1-3 категорії, якщо його конструктив не зазнає втручання під час виробництва робіт.

Вважаємо, що в разі прийняття замовником і проектувальником рішення про віднесення такого об'єкта до 1-3 категорії складності, доцільно звернутися до Мінрегіону для підтвердження правильності прийнятого рішення, що дозволить уникнути конфліктів у майбутньому.

У свою чергу, ми готові сприяти в отриманні такого роз'яснення, оскільки ситуація описана Вами не поодинока, і формування практики вирішення подібних питань є актуальним для значної кількості фахівців — будівельників.

У разі необхідності отримання копії листа Мінрегіону від 08.08.2012 р. № 7/17-12928 - звертайтеся з листом на електронну адресу Асоціації. Копію направимо.

 

Хто може виконувати технічну інвентаризацію?

Визначення поняття технічна інвентаризація наводиться у п. 1.2
Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів
нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 N
127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N
582/5773 (далі - Інструкція). Технічна інвентаризація включає у себе:
- визначення фактичної площі та об'єму;
- обстеження та оцінка технічного стану наявних об'єктів;
- установлення вартості об'єктів.
Аналіз діючого законодавства дозволяє зробити висновок про
відсутність обмежень щодо кола осіб спроможних виконувати першу (за
порядком розташування в інструкції) складову технічної інвентаризації -
визначення фактичної площі та об’єму об’єктів, користуючись величинами,
визначеними у процесі безпосередніх обмірів.
Друга складова - обстеження та оцінка технічного стану наявних
об'єктів. Відповідно до приписів ст. 17 Закону України "Про архітектурну
діяльність" Кабінет Міністрів України Постановою від 23 травня 2011 року
N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців
окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"
визначив види робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури,
відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію. Пунктом
3 додатку №2 до Постанови визначено, що до таких видів робіт (послуг)
відноситься обстеження.
Таким чином виконавці обстеження об’єктів будівництва (у тому
числі і з метою оцінки технічного стану наявних об'єктів під час технічної
інвентаризації) мають пройти професійну атестацію та отримати відповідний
кваліфікаційний сертифікат. А відповідно до пункту 1.4 Інструкції один
або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг),
пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну
атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат
мають працювати у складі суб'єкта господарювання, який виконує технічну
інвентаризацію.
Третя складова технічної інвентаризації з 29.01.2013 року не є
обов’язковою, оскільки відповідно до приписів п. 3.1 Інструкції: «при
проведенні технічної інвентаризації визначення вартості об'єктів,
виконується за бажанням замовника». Але, у разі наявності бажання
замовника, під час виконання технічної інвентаризації може бути виконано
також і визначення вартості об’єкта.
Питання визначення вартості об’єкта врегульовано Законом
України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні», відповідно до приписів якого практична діяльність з
оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності,
визнаними такими відповідно до цього Закону. На відміну від форм
залучення до проведення технічної інвентаризації відповідальних виконавців

окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури,
форми залучення суб'єктів оціночної діяльності до визначення вартості
об’єктів не визначені, і можуть бути використані будь-які, не заборонені
діючим законодавством.

Стосовно спроможності виконавців архітектурного та інженерно-будівельного проектування виконувати роботи з технічної інвентаризації

Відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом. Технічна інвентаризація не є різновидом архітектурного чи інженерно-будівельного проектування, розроблення містобудівної документації чи технічного нагляду за будівництвом, внаслідок чого кваліфікаційний сертифікат, який дає право на виконання перелічених видів робіт права на виконання технічної інвентаризації не дає.

Чи потрібна ліцензія проектувальнику для проектування об`єктів IV-V категорій складності?

Ні, не потрібна. З 1.03.2012 ліцензуванню підлягає будівництво (саме будівельно-монтажні роботи) об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (постанова Кабінету Міністрів України від 5.12.2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 № 148).

Чи повинен мати сертифікат і на які види робіт головний інженер проекту або головний архітектор проекту для того, щоб виступити відповідальним виконавцем по всім розділам робочого проекту або бути відповідальним виконавцем всього робочого проекту?

Так, повинні. Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затвердженого Наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, в редакції із змінами внесеними Наказом Мінрегіону № 122 від 23.03.2012) ГІП-ом може бути призначений інженер, який має кваліфікаційний сертифікат. Які саме роботи може виконувати (відповідно до сертифіката) інженер-проектувальник, який призначається ГІП-ом, діюче законодавство не регламентує. ГАП-ом може бути призначений архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об’ємного проектування. Фахівці, які розробляють окремі розділи проекту під керівництвом ГІПа та/або ГАПа можуть кваліфікаційні сертифікати не мати.

При проведенні авторського нагляду за будівництвом – чи обов`язкова наявність сертифіката та по яким спеціальностям у особи, що здійснює авторський нагляд в цілому по об`єкту (усі розділи проекту)?

Для виконавця авторського нагляду наявність сертифікату не передбачена законодавством як обов’язкова. Але, зважаючи на те, що під час авторського нагляду доводиться вносити корективи в проектно-кошторисну документацію, то доцільним є призначати виконавцем авторського нагляду особу, яка має кваліфікаційний сертифікат.

З листа заступника мінрегіону «на заміну листа мінрегіону від 26.06.2012р. № 7/17-10476» можна зробити висновок, що якщо ГІП або ГАП (керівник проекту) має сертифікат по енергоефективності або архітектора, або інший (не інженера-кошторисника) то наявність сертифіката у інженера-кошторисника, який розробляє проект (кошторис) обов`язкова. Тим часом, якщо керівник має сертифікат інженера-кошторисника він має право і підписувати титула кошторисів або сам розробляти кошторисну документацію. Чи так це?(мова йде про об`єкти із залученням бюджетних коштів).

Ні, листом, який Ви цитуєте, роз’яснено, що наявність сертифіката розробника кошторисної частини проектної документації у відповідального виконавця є обов’язковою у випадку, коли розробляється спрощена проектно- кошторисна документація (дефектний акт і кошторис). Виконавець кошторису спрощеної проектно-кошторисної документація є єдиним розробником такої документації (Складання дефектного акту є результатом технічного обстеження, а не інженерно-будівельного проектування). При розробці проектно-кошторисної документації у повному обсязі, під керівництвом ГІПа(ГАПа), розробники окремих розділів проектно-кошторисної документації (в т.ч. кошторисної частини) можуть не мати кваліфікаційних сертифікатів, незалежно від спеціалізації ГІПа (ГАПа). Не є виключенням ситуація, коли ГІПом призначено фахівця, який згідно з сертифікатом має право на виконання робіт з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення економії енергії. У разі, якщо під керівництвом ГІПа, кошторисну частину проектної документації розробляє фахівець, який не має відповідного сертифікату, відповідальність за розділ, виконаний таким фахівцем, несе ГІП.

Згідно з нормативними документами експертизі з питань міцності та надійності підпадають об`єкти з складними інженерно-геологічними умовами. Чи слід відносити класифікацію СНиП 1.02.07-87 додаток 10 колонку II (середньої складності) як складні інженерно-геологічні умови з усіма витікаючи ми наслідками? ( додатку 10 СНиП 1.02.07-87 є три категорії складності: прості, середньої складності, складні).

На території України СНіП 1.02.07-87 втратив чинність з моменту набуття чинності ДБН А.2.1-1-2008 (Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 р. № 56). При визначенні складності інженерно-геологічних умов слід керуватися ДБН А.2.1-1-2008 та додатками до нього, зокрема додатком «Ж».

Де можливо пройти підготовку до професійної атестації та власне професійну атестацію по 5 пункту - інжинірингова діяльність?

Під час розробки підзаконних актів до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачалась повна відміна ліцензування (постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №551 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1396») та введення сертифікації відповідальних виконавців, які здійснюють координацію дій всіх учасників будівництва (виконробів). Але додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури» визначено перелік відповідальних виконавців, які проходять професійну атестацію і до нього увійшли: архітекторив, інженери-проектувальники, інженери технічного нагляду та експерти. Особи, які здійснюють координацію дій всіх учасників будівництва (виконроби) до зазначеного переліку не війшли. Таким чином проходження професійної атестації осіб, відповідальних за координацію дій всіх учасників будівництва (виконробів), з видачею відповідного кваліфікаційного сертифіката, законодавством не передбачено та не може здійснюватися Атестаційною архітектурною-будівельною комісією. Роз’яснення з цього питання надані листом Мінрегіону від 01.06.2012 року № 7/17-9217.

 

Згідно заповіту спадкоємцем майна є неповнолітня особа (15 років). Заповіт посвідчувала сільрада і про це зазначено в довідці. Чи може ця особа підписувати договір на проведення технічної інвентаризації за письмовою згодою матері чи без згоди? Якщо потрібна згода можна її не посвідчувати в нотаріуса? Чи потрібно, щоб підписувала договір мати? За відсутності паспорта можна прописати в договорі свідоцтво про народження і код ДРФО?

Відповідно до пункту 1.7. Розділу 1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (далі – Інструкція), затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори. Частина 1 ст. 32 Цивільного кодексу України визначає перелік правочинів, які фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право вчиняти самостійно. Частиною другою цієї ж статті визначено, що неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. З аналізу частин 2, 3 ст. 177 Сімейного кодексу України вбачається, що батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування у разі: укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видання письмових зобов'язань від імені дитини; відмови від майнових прав дитини. Інструкція не містить вимоги щодо нотаріального посвідчення договору на проведення технічної інвентаризації чи його державної реєстрації. Укладення такого договору хоча і стосується нерухомого майна, однак саме майно не є його предметом, правочин не звужує та не збільшує майнові права дитини, відтак, на нашу думку, не потребує ані нотаріального посвідчення, ані дозволу органу опіки та піклування. При цьому необхідно зважати, що за правилами цивільного законодавства, форма надання згоди повинна відповідати формі правочину, на вчинення якого неповнолітній особі надається згода. Таким чином, для укладення неповнолітньою особою договору на проведення технічної інвентаризації об’єкту нерухомого майна достатнім є надання батьками згоди у простій письмовій формі. Водночас, матір у відповідності до частини першої ст. 242 ЦК України є законним представником своєї неповнолітньої дитини, внаслідок чого не потребує додаткового уповноваження. А тому може самостійно укладати такого роду правочини (підписувати договори на проведення технічної інвентаризації) від імені та в інтересах дитини. Зазначення у договорі таких даних сторони замовника, як реєстраційний номер облікової картки платника податку чи свідоцтва про народження особи, не суперечить чинному законодавству та є достатнім для її ідентифікації як сторони договору.

Чи може Експерт з технічного обстеження будівель і споруд виконувати роботи з технічного обстеження доріг та дорожнього покриття?

Так, може. Згідно до ДК 018 дороги віднесено до споруд. Технічне обстежеження доріг має виконувати експерт відповідної категорії, який пройшов професійну атестацію та отримав кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт: Технічне обстеження будівель і СПОРУД. Окремої спеціалізації з технічного обстеження доріг (або аналогічної) у законодавчо визначеній сфері не передбачено. Окремо хочемо зауважити, що експерти з технічного обстеження будівель і споруд можуть спеціалізуватися на інших типах будівель і споруд (будинках, інженерних мережах, гідротехнічних спорудах тощо) і не мати необхідних кваліфікації і досвіду в обстеженні саме доріг. Спеціалізація експерта саме на обстеженні доріг може бути підтверджена у спосіб визначений замовником робіт, у тому числі міжнародно визнаним сертифікатом виданим органом по сертифікації персоналу будівельної галузі відповідно до міжнародного стандарту ISO/IEC 17024:2012.

end faq

ОРГАН ІЗ СЕРТИФІКАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ (ОСП БГ)

Компетентність ОСП БГ щодо вимог міжнарожного стандарту ISO/IEC 17024:2012 визнано.

Атестат про акредитацїю: