1. Чи потрібна ліцензія проектувальнику для проектування об`єктів IV-V категорій складності?

Ні, не потрібна. З 1.03.2012 ліцензуванню підлягає будівництво (саме будівельно-монтажні роботи) об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (постанова Кабінету Міністрів України від 5.12.2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 № 148).

2. Чи повинен мати сертифікат і на які види робіт головний інженер проекту або головний архітектор проекту для того, щоб виступити відповідальним виконавцем по всім розділам робочого проекту або бути відповідальним виконавцем всього робочого проекту?

Так, повинні. Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затвердженого Наказом Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, в редакції із змінами внесеними Наказом Мінрегіону № 122 від 23.03.2012) ГІП-ом може бути призначений інженер, який має кваліфікаційний сертифікат. Які саме роботи може виконувати (відповідно до сертифіката) інженер-проектувальник, який призначається ГІП-ом, діюче законодавство не регламентує. ГАП-ом може бути призначений архітектор, який має кваліфікаційний сертифікат та виконує роботу з архітектурно-об’ємного проектування. Фахівці, які розробляють окремі розділи проекту під керівництвом ГІПа та/або ГАПа можуть кваліфікаційні сертифікати не мати.

3. При проведенні авторського нагляду за будівництвом – чи обов`язкова наявність сертифіката та по яким спеціальностям у особи, що здійснює авторський нагляд в цілому по об`єкту (усі розділи проекту)?

Для виконавця авторського нагляду наявність сертифікату не передбачена законодавством як обов’язкова. Але, зважаючи на те, що під час авторського нагляду доводиться вносити корективи в проектно-кошторисну документацію, то доцільним є призначати виконавцем авторського нагляду особу, яка має кваліфікаційний сертифікат.

4. З листа заступника мінрегіону «на заміну листа мінрегіону від 26.06.2012р. № 7/17-10476» можна зробити висновок, що якщо ГІП або ГАП (керівник проекту) має сертифікат по енергоефективності або архітектора, або інший (не інженера-кошторисника) то наявність сертифіката у інженера-кошторисника, який розробляє проект (кошторис) обов`язкова. Тим часом, якщо керівник має сертифікат інженера-кошторисника він має право і підписувати титула кошторисів або сам розробляти кошторисну документацію. Чи так це?(мова йде про об`єкти із залученням бюджетних коштів).

Ні, листом, який Ви цитуєте, роз’яснено, що наявність сертифіката розробника кошторисної частини проектної документації у відповідального виконавця є обов’язковою у випадку, коли розробляється спрощена проектно- кошторисна документація (дефектний акт і кошторис). Виконавець кошторису спрощеної проектно-кошторисної документація є єдиним розробником такої документації (Складання дефектного акту є результатом технічного обстеження, а не інженерно-будівельного проектування). При розробці проектно-кошторисної документації у повному обсязі, під керівництвом ГІПа(ГАПа), розробники окремих розділів проектно-кошторисної документації (в т.ч. кошторисної частини) можуть не мати кваліфікаційних сертифікатів, незалежно від спеціалізації ГІПа (ГАПа). Не є виключенням ситуація, коли ГІПом призначено фахівця, який згідно з сертифікатом має право на виконання робіт з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення економії енергії. У разі, якщо під керівництвом ГІПа, кошторисну частину проектної документації розробляє фахівець, який не має відповідного сертифікату, відповідальність за розділ, виконаний таким фахівцем, несе ГІП.

5. Згідно з нормативними документами експертизі з питань міцності та надійності підпадають об`єкти з складними інженерно-геологічними умовами. Чи слід відносити класифікацію СНиП 1.02.07-87 додаток 10 колонку II (середньої складності) як складні інженерно-геологічні умови з усіма витікаючи ми наслідками? ( додатку 10 СНиП 1.02.07-87 є три категорії складності: прості, середньої складності, складні).

На території України СНиП 1.02.07-87 втратив чинність з моменту набуття чинності ДБН А.2.1-1-2008 (Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 р. № 56). При визначенні складності інженерно-геологічних умов слід керуватися ДБН А.2.1-1-2008 та додатками до нього, зокрема додатком «Ж».

6. Де можливо пройти підготовку до професійної атестації та власне професійну атестацію по 5 пункту - інжинірингова діяльність?

Під час розробки підзаконних актів до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачалась повна відміна ліцензування (постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №551 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1396») та введення сертифікації відповідальних виконавців, які здійснюють координацію дій всіх учасників будівництва (виконробів). Але додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури» визначено перелік відповідальних виконавців, які проходять професійну атестацію і до нього увійшли: архітекторив, інженери-проектувальники, інженери технічного нагляду та експерти. Особи, які здійснюють координацію дій всіх учасників будівництва (виконроби) до зазначеного переліку не війшли. Таким чином проходження професійної атестації осіб, відповідальних за координацію дій всіх учасників будівництва (виконробів), з видачею відповідного кваліфікаційного сертифіката, законодавством не передбачено та не може здійснюватися Атестаційною архітектурною-будівельною комісією. Роз’яснення з цього питання надані листом Мінрегіону від 01.06.2012 року № 7/17-9217.