На сьогодні в Україні набуває поширення залучення до реалізації інвестиційно-будівельних проектів інженерів-консультантів – суб’єктів господарювання, які в межах повноважень, делегованих замовником на договірних засадах, провадять діяльність, спрямовану на реалізацію відповідних проектів.

Професію «інженер-консультант (будівництво)» внесено до Державного класифікатора професій ДК 003:2010, а її кваліфікаційні характеристики визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи»).

Cертифікація за професією інженер-консультант (будівництво) здійснюється організаціями, які акредитовані Національним агентством з акредитації України відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», із використанням навчальних програм, що базуються на національній нормативній базі з урахуванням міжнародного досвіду.

Не зважаючи на те, що залучення інженерів-консультантів до реалізації інвестиційно-будівельних проектів є усталеною світовою практикою, і здійснюється на підставі договорів, розроблених, зокрема, Міжнародною федерацією інженерів-консультантів (FIDIC) та Британським інститутом цивільних інженерів такими (NEC), у світовій діловій практиці не існує понять «інженер-консультант FIDIC» або «інженер-консультант NEC». Також не існує жодного документу, який би визначав приналежність інженерів до тієї чи іншої організації, яка регламентує залучення замовниками інженерів-консультантів. Інженер-консультант як фахівець має володіти усім спектром інструментів управління проектами та здійснювати свою діяльність незалежно і неупереджено.

Нижче можна ознайомитись з роз’ясненням, яке Міністерство інфраструктури України надало на запит Херсонської обласної державної адміністрації.

За матеріалами сайту МГІК